Любисток “Sais” Італія

Product Description

Цей пряний трав’янистий багаторічник зовні і по запаху дуже нагадує селеру. Батьківщина рослини – Персія. Дуже популярний він був у Стародавній Греції та Римі, де ченці розводили його в монастирських садах та застосовували при лікуванні багатьох хвороб.

Любисток лікарський – багаторічна трав’яниста рослина сімейства зонтичних 80-200 см заввишки. Стебло голе, пряме, циліндрове, вгорі розгалужене, з сизим нальотом.

Листя блискуче, двічі-тричі перисте, темно-зелене. При дотику до листка відчувається деяка прохолода, що пояснюється наявністю ефірної олії.

Любисток – холодостійка культура, яка може зимувати у відкритому ґрунті. Насіння проростає при температурі 3-4 °С. Схід витримує короткочасні заморозки до мінус 3-8 °С. Оптимальна температура для зростання та розвитку любистка – 20-22 °С.

До ґрунтів невибагливий — може рости на будь-яких ґрунтах, віддає перевагу легким родючим, добре пропускають воду і швидко нагрівається. Рослина досить вимоглива до наявності вологи, дефіцит якої знижує врожай коріння та листя. Любисток добре реагує на зрошення та підживлення. До світла дуже вибагливий у початковий період – у фазі сходів.

Порада: Щоб виростити хороше коріння любистка, треба вчасно видаляти квітконоси, не даючи їм підніматися. Не зрізайте багато зелені, це позначається на наливі коренів. Зелень до столу забезпечить проріджування загущених рослин. На насіння достатньо залишити один екземпляр любистка.

В Україні любистку здавна приписувалася властивість приворожувати коханих, тому дівчата часто використовували його у приготуванні приворотного зілля або просто обполіскували йому волосся, щоб чудовим запахом привабити та «прив’язати» до себе коханого.

Кореневище в народній медицині використовують як сечогінний та відхаркувальний засіб.

Коріння виявляють антибактеріальну активність, тонізують шлунок та кишечник, зупиняють шлункові кольки, знижують нервову збудливість.

Навіть нетривале вживання відвару коренів любистка викликає більш енергійну, але спокійну пульсацію серця, зменшує задишку.

Якщо вранці натщесерце пожувати 3 -5 г сушеного кореня любистку, то це заспокоює нерви, покращує самопочуття.

Свіже листя прикладають до голови для зняття болю.

Всі частини рослини використовують при недокрів’ї, як протиглистяний, ранозагоювальний засіб, для миття голови при випаданні волосся.

Примочки, обмивання і компрес надають позитивну дію при гнійничкових хворобах шкіри, виразках і вітіліго, що довго не гояться, при пігментації шкіри.

Настій або відвар коренів любистка використовують для ванн, обливання, компресів при лікуванні гнійних захворювань шкіри, виразок і ран, що не гояться.

Настої та відвари готуються так:

приготування настою трави: 2 чайні ложки без нарізаного кореня залити 1/4 л холодної води, нагріти до кипіння і відразу процідити.

приготування настою коріння: 1 чайну ложку подрібненого коріння заливають склянкою окропу, повільно остуджують і проціджують. Приймають рівними порціями протягом дня в 5-6 прийомів.

приготування відвару коренів: 1 чайну ложку подрібненого коріння заливають склянкою гарячої води, кип’ятять у закритому посуді 30 хв і 10 хв остудити. Потім відвар проціджують та доводять кип’яченою водою його об’єм до початкового. Приймають 1-2 ст. л. 3 рази на добу.

Ось декілька ефективних рецептів:

При головному болі – залийте листя окропом і подихайте 5 хв над відваром, накрившись рушником.

При захворюваннях нирок – 30 г сухого кореня залийте 1 л окропу. Наполягайте 30 хв і пийте вранці натщесерце по 1/2 ст.

Вилікувати бронхіт допоможе відвар -1 год. л. сухого кореня залийте 1 ст. води та кип’ятіть 30 хв. Приймайте по 1-2 ст. л. 3 рази на день до їди.

Якість листя любистка за харчовими якостями близько до селери.А ще при приготуванні м’ясного бульйону, м’ясного соусу або рубаного м’яса покладіть трохи кореня любистка, і ця приправа покращить та посилить смак м’яса.