Арктотіс

Product Description

Назва Арктотіс походить від слів «arktos» (ведмідь) та «otos» (вухо), тому в ході ще одне ім’я арктотису – «Ведмеже вухо». Також асоціації між лісовим хижаком і тендітною квіткою викликає і пухнастий, наче ніжне хутро, сріблясто-сірий наліт на листі і стеблах рослини. А ще її часто називають південноафриканською ромашкою.

Арктотіси невибагливі, витривалі та при цьому неймовірно декоративні.

Це однорічна рослина, висотою 50-70 см, рясно гілляста від основи стебла.

Рослина дивовижна тим, що навіть до початку цвітіння вона виглядає декоративно, завдяки оригінальному листю. Квітки зібрані в суцвіття-кошики рудого кольору.

Цвіте через 70 днів після появи сходів.

Цвітіння арктотісу продовжується з першого місяця літа до листопада, з перервою на сон. У арктотиса є така особливість – закривати на ніч суцвіття, подібне відбувається і в похмурі дні.

Arctotis посухостійкий, вимогливий до тепла, а до вологості повітря невибагливий.

Рослина має здатність витягувати вологу з глибин грунту за допомогою свого подовженого коріння, що дозволяє Арктотису зберігати свіжий вигляд навіть за найспекотнішої погоди.

Насіння настільки дрібне, що в 1 г їх майже 500 штук.

Як правильно вирощувати Арктотіс

Арктотіс відрізняється світлолюбністю, у зв’язку з цим ділянка повинна бути відкритою і сонячною. Підходящий грунт повинен бути добре дренованим, а в його складі обов’язково присутність вапна.

У регіонах з м’яким кліматом квітники нерідко обходяться без вирощування розсади – сіють насіння арктотису відразу на клумбу. Роблять це у травні, щоб протягом сезону рослина встигла порадувати цвітінням та сформувала насіння.

Виростити розсаду такої гарної квітки теж досить просто.

Висів насіння рекомендується проводити в середині березня, для цього вони розкладаються в торф’яні горщики по 3-5 штук. Візьміть піддон і помістіть туди всі горщики, які потім зверху накрити склом або плівкою. Перші сіянці з’являться приблизно через 7 днів.

Вирощувати розсаду цієї культури у загальній ємності не рекомендується, оскільки вона вкрай погано переносить пікіровку. Але якщо все ж таки для посіву був використаний, наприклад, ящик, то сіянці під час формування 2 справжніх листових пластин треба буде розпікувати по горщиках, при цьому в кожен висаджується по 3 рослинки.

Після того як висота сіянців досягатиме 10–12 сантиметрів, їх слід піддати прищипці, щоб кущики були більш пишними.

Висадку у відкритий ґрунт сіянців роблять лише тоді, коли загроза поворотних весняних заморозків залишиться позаду. Перш ніж приступити до висаджування, рослини треба загартувати, щоб вони змогли звикнути до нових умов. Для цього щодня розсаду слід переносити на вулицю, при цьому збільшення тривалості цієї процедури має бути поступовим. Слід врахувати, що вже через 15 днів процедур, що гартують, розсада повинна бути здатна залишатися на вулиці цілодобово.